Оцінка якості поверхневих
вод в Дніпропетровській
області здійснювалась на
основі аналізу інформації стосовно
величин гідрохімічних показників
у порівнянні з відповідними значеннями
їх гранично допустимих
концентрацій (ГДК) та фоновими показниками.
Гідрохімічні
показники були поділені на наступні групи у відповідності до їх типу та/або
кількісних характеристик:
1 група:
завислі речовини, розчинений
кисень, розчинені органічні
речовини (за показниками БСК5 та ХСК), водневий показник
(рН);
2 група: компоненти сольового складу (сума
іонів, гідрокарбонатні іони,
хлориди, сульфатні іони, іони магнію, кальцію, натрію);
3 група:
біогенні елементи (азот
амонійний, азот нітратний,
азот
нітритний, фосфатні іони);
4 група:
нафтопродукти, СПАР, залізо загальне;
5 група:
важкі метали (кадмій,
свинець, мідь, цинк,
нікель, хром
загальний,) феноли.
У табл. 2.3 наведено нормативи (ГДК)
гідрохімічних показників, за якими здійснюється оцінка.
Таблиця 2.10 - Гранично допустимі величини (ГДК)
гідрохімічних показників
Систематичні спостереження
за гідрохімічним станом
річок басейну
р. Дніпра
проводяться Державною екологічною
інспекцією у Дніпропетровській області
за 32 показниками
у 42 створах,
розташованих в межах населених
пунктів в місцях
впливу на водойми
скидів стічних вод промислових підприємств
та приторків Дніпра,
дніпропетровським обласним
управлінням водних ресурсів
на 24 пунктах
контролю за 30
показниками та обласним центром з
гідрометеорології на 10 пунктах контролю.
Контроль за
станом р. Дніпро проводився від створу:
с. Мішурін Ріг –
кордон Дніпропетровської та Полтавської області до створу м.
Дніпропетровськ
нижче міста, в районі с. Волоське 1 км нижче впадіння р.
М.Сура.
В даному
огляді наведено стан
поверхневих вод басейну р.
Дніпро на
пунктах та за показниками, що контролювались
Дніпропетровським обласним
управлінням
водних ресурсів. Перевищень
нормативів гранично допустимих показників протягом грудня не
спостерігалось, за винятком розчиненого кисню, рівень якого коливався від 2,3
до 2,4 ГДК в наступних створах: c. Аули
– 462 км, питний
водозабір міст Дніпропетровськ та
Дніпродзержинськ; м.
Дніпропетровськ – 426 км,
правий берег Кайдацький
питний і технічний водозабори; м.
Дніпропетровськ – 426 км, лівий берег Ломовський водозабір; м. Дніпропетровськ
– 400 км, Придніпровська ТЕС, питний та технічний водозабори; ГНС каналу Дніпро
– Донбас.
Детальна інформація
середнього вмісту гідрохімічних
показників
наведена на рис. 2.8 - 2.12.
Рисунок 2.8 -
Середній вміст гідрохімічних показників 1 групи у поверхневих водах басейну р.
Дніпро.
Рисунок 2.9 -
Середній вміст гідрохімічних показників 2 групи у поверхневих водах басейну р.
Дніпро.
Рисунок 2.10 -
Середній вміст гідрохімічних показників 3 групи у поверхневих водах басейну р.
Дніпро.
Рисунок 2.11 -
Середній вміст гідрохімічних показників 4 групи у поверхневих водах басейну р.
Дніпро.
Рисунок 2.12 -
Середній вміст гідрохімічних показників 5 групи у поверхневих водах басейну р.
Дніпро.
На основі
даних спостережень Державної гідрометеорологічної служби Міністерства екології
і природних ресурсів України за 2010 рік було виконано порівняльне дослідження
ступеня забруднення води Дніпровського водосховища в створах, розташованих в
межі міста Дніпродзержинськ (2 км. нижче за дамбу Дніпродзержинської ГЕС) і в
районі пос. Карнауховка.
Результати
виконаних розрахунків показали, що, не дивлячись на значне надходження
забруднюючих речовин із стічними водами даного підприємства, істотного
забруднення акваторії Дніпровського водосховища не відмічено. Очевидно, це пов’язано
з ефективним розбавленням стічних вод великими об’ємами природного водного
стоку р. Дніпро.
Так, вміст у
воді основних іонів і мінералізація води в створі в межі м. Дніпродзержинська
практично не відрізняються від аналогічних в створі пос. Карнауховка.
Мінералізація води в створі в межі міста складає 395 мг/дм3, а в
створі в районі пос. Карнауховка її середнє значення рівне 413 мг/дм3.
